Словник української мови в 11 томах

зчитувач

ЗЧИ́ТУВАЧ, а, ч. Працівник друкарні або видавництва, який звіряє передруковані тексти з оригіналом; коректор.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. зчитувач — зчи́тувач іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. зчитувач — -а, ч. Працівник друкарні або видавництва, який звіряє передруковані тексти з оригіналом; коректор.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зчитувач — КОРЕ́КТОР (фахівець, що займається читанням і виправленням коректури); ЗЧИ́ТУВАЧ (працівник друкарні або видавництва, який звіряє надруковані тексти з оригіналом). Секретар редакції, літературний працівник і коректор гаряче обговорювали кореспонденцію (С. Журахович).  Словник синонімів української мови