зчитувач
ЗЧИ́ТУВАЧ, а, ч. Працівник друкарні або видавництва, який звіряє передруковані тексти з оригіналом; коректор.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зчитувач — зчи́тувач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- зчитувач — -а, ч. Працівник друкарні або видавництва, який звіряє передруковані тексти з оригіналом; коректор. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зчитувач — КОРЕ́КТОР (фахівець, що займається читанням і виправленням коректури); ЗЧИ́ТУВАЧ (працівник друкарні або видавництва, який звіряє надруковані тексти з оригіналом). Секретар редакції, літературний працівник і коректор гаряче обговорювали кореспонденцію (С. Журахович). Словник синонімів української мови