1. Орфографічний словник української мови

зчитувач

зчи́тувач

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зчитувач — -а, ч. Працівник друкарні або видавництва, який звіряє передруковані тексти з оригіналом; коректор. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зчитувач — КОРЕ́КТОР (фахівець, що займається читанням і виправленням коректури); ЗЧИ́ТУВАЧ (працівник друкарні або видавництва, який звіряє надруковані тексти з оригіналом). Секретар редакції, літературний працівник і коректор гаряче обговорювали кореспонденцію (С. Журахович). Словник синонімів української мови
  3. зчитувач — ЗЧИ́ТУВАЧ, а, ч. Працівник друкарні або видавництва, який звіряє передруковані тексти з оригіналом; коректор. Словник української мови в 11 томах