зчитувач
зчи́тувач
-а, ч.
Працівник друкарні або видавництва, який звіряє передруковані тексти з оригіналом; коректор.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зчитувач — зчи́тувач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- зчитувач — КОРЕ́КТОР (фахівець, що займається читанням і виправленням коректури); ЗЧИ́ТУВАЧ (працівник друкарні або видавництва, який звіряє надруковані тексти з оригіналом). Секретар редакції, літературний працівник і коректор гаряче обговорювали кореспонденцію (С. Журахович). Словник синонімів української мови
- зчитувач — ЗЧИ́ТУВАЧ, а, ч. Працівник друкарні або видавництва, який звіряє передруковані тексти з оригіналом; коректор. Словник української мови в 11 томах