зітхатися

ЗІТХА́ТИСЯ, а́ється, недок., безос. Глибоко вдихатися і видихатися, посилено дихатися (звичайно під впливом якихось почуттів).

В голову вдаряє раптом чудним шумом. Ага! Мабуть, це смерть. Але враз знову зітхається, зовсім вільно і легко (Смолич, II, 1958, 79);

Не важко збагнути, чому зітхається дівчині місячними вечорами (Стельмах, І, 1962, 203).