з’ява
З’Я́ВА, и, ж.
1. розм. Поява, з’явлення кого-, чого-небудь.
Святкує нарешті душа його, коли син отак, як зараз, сидить під тополями у чабанському товаристві, самою своєю з’явою змінивши одноманітність батькового життя (Гончар, Тронка, 1963, 14).
2. театр., заст. Ява.
Словник української мови (СУМ-11)