йойкнути

ЙО́ЙКНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до йо́йкати.

З болю мимовільно йойкнув [Демко] (Фр., V, 1951, 46);

Цілих три дні лежав [Антін], зціпивши зуби, навіть не йойкнув (Чорн., Визвол. земля, 1959, 103);

*Образно. Від того рику затремтіла земля, забряжчали шибки і йойкнуло серце (Коцюб., І, 1955, 315).

Значення в інших словниках

1. йойкнути — йо́йкнути: крикнуть отъ боли [ІФ,1890]  Словник з творів Івана Франка
2. йойкнути — йо́йкнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. йойкнути — -ну, -неш, док. Однокр. до йойкати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. йойкнути — КРИЧА́ТИ (видавати крик), ЯЧА́ТИ розм.; РЕПЕТУВА́ТИ розм., ЗІПА́ТИ розм., ДЕ́РТИСЯ (ДРА́ТИСЯ) розм., ПЕРЕРИВА́ТИСЯ розм., ВЕРЕДИ́ТИСЯ діал., ФУ́КАТИ діал. (сильно, голосно); ГОРЛА́ТИ розм., ГОРЛА́НИТИ розм., ГОРЛОПА́НИТИ розм., ГВАЛТУВА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. йойкнути — Йо́йкнути, -ну, -неш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)