казанковий

КАЗАНКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до казано́к.

Червоне полум’я, знявшись угору, лиже чорне дно казанкове (Мирний, IV, 1955, 319).

Значення в інших словниках

1. казанковий — казанко́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. казанковий — -а, -е. Прикм. до казанок.  Великий тлумачний словник сучасної мови