казарка
КАЗА́РКА¹, КОЗА́РКА, и, ж. (Rhynchites bacchus L.). Жучок родини довгоносиків; завдає шкоди плодам фруктових садів.
Казарка — невеличкий золотисто-зелений довгоносик з малиновим блиском (Шкідн. поля.., 1949, 89).
КАЗА́РКА², и, ж. Водоплавний дикий птах родини качиних.
Казарок крик з озерних плес долинув із долин… (Гонч., Вибр., 1959, 309);
Довгенько щось полювали та й заполювали дику гуску — казарку (Вишня, II, 1956, 181).
Словник української мови (СУМ-11)