казеїн
КАЗЕЇ́Н, у, ч. Білкова клейка речовина, що утворюється під час зсідання (вурдження) молока; використовується в харчовій промисловості, а також для виробництва фарб, пластичних мас, клею тощо.
Збільшення кількості білка в раціоні корів супроводилося підвищенням удою молока і вмісту в ньому жиру та казеїну (Соц. твар., 1, 1956, 20).
Словник української мови (СУМ-11)