казуїст

КАЗУЇ́СТ, а, ч.

1. Юрист, який має великий досвід ведення складних, заплутаних судових справ.

2. зневажл. Про людину, що вміє обстоювати сумнівні або фальшиві положення.

Значення в інших словниках

1. казуїст — казуї́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. казуїст — див. брехливий  Словник синонімів Вусика
3. казуїст — -а, ч. 1》 Юрист, який має великий досвід ведення складних, заплутаних судових справ. 2》 зневажл. Про людину, що вміє обстоювати сумнівні або фальшиві положення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. казуїст — 1. Особа, досвідчена в казуїстиці. 2. Переносно – особа, спритна у спорі, в доказі сумнівних або й невірних положень.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. казуїст — Казуї́ст, -та; -ї́сти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)