кактус

КА́КТУС, а, ч. Південна рослина, що має товсте стебло (без листя), покрите колючками або лускою.

Як жар, червоніють здорові розкішні квітки кактусів (Н.-Лев., III, 1956, 314);

Служники вже вносили кактус, відомий своєю надзвичайною гіркістю (Тулуб, Людолови, II, 1957, 72);

Кактуси — рослини суворих пустель — легко переносять довгий бездощовий період, іноді до двох років (Веч. Київ, 4.VI 1968, 4).

Значення в інших словниках

1. кактус — ка́ктус іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. кактус — -а, ч. Південна рослина, що має товсте стебло (без листя), покрите колючками або лускою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кактус — ка́ктус: ◊ бала́кати про какту́си → балакати  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. кактус — А, ч. Андрій Кокотюха.  Словник сучасного українського сленгу