каменистий
КАМЕНИ́СТИЙ, а, е. Те саме, що кам’яни́стий.
Криві стежки вились по каменистій спадині (Коцюб., І, 1955, 392);
На березі ручаю, в каменистому грунті вибивали яму завбільшки з ванну, напускали туди гарячої води, і хворий купався в ній, доки не одужував (Багмут, Опов., 1959, 32).
Словник української мови (СУМ-11)