каміннячко

КАМІ́ННЯЧКО, а, с., збірн. Зменш.-пестл. до камі́ння.

*У порівн. Якилинка кинула теля й побігла, як каміннячко, що з гори покотилось (Григ., Вибр., 1959, 169).

Значення в інших словниках

1. каміннячко — камі́ннячко іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. каміннячко — -а, с., збірн. Зменш.-пестл. до каміння.  Великий тлумачний словник сучасної мови