кандидатура
КАНДИДАТУ́РА, и, ж.
1. Особа, названа або висунута як кандидат (у 1 знач.); кандидат.
Кандидатура була гідною: дівчина серйозна, здібна, встигає з усіх дисциплін (В ім’я Вітч., 1954, 18).
2. Право або можливість для кого-небудь виступати як кандидат (у 1 знач.).
Вона [радикальна партія] виставила двох кандидатів своїх і кандидатура їх потверджена (Л. Укр., V, 1956, 35);
— Я зиставляю кандидатуру товариша Петра Гунді (Ю. Янов., І, 1958, 101).
Словник української мови (СУМ-11)