Значення в інших словниках
-
кандидатура —
кандидату́ра іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
кандидатура —
-и, ж. 1》 Особа, названа або висунута як кандидат (у 1 знач.); кандидат. 2》 Право або можливість для кого-небудь виступати як кандидат (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
кандидатура —
кандидату́ра церк. випробувальний період у монастирі; період перед облечинами (триває від півроку до двох років)(м, ср, ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
кандидатура —
кандидату́ра (від лат. candidates – кандидат) особа, яку намічено до призначення на посаду, до обрання у виборний орган або до прийому в якусь організацію.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
кандидатура —
КАНДИДА́Т (той, кого намічено для обрання, призначення або прийому кудись); КАНДИДАТУ́РА (особа, названа або висунута як кандидат); ПРЕТЕНДЕ́НТ (той, хто претендує на щось, хто має підстави одержати щось, заволодіти чимось). Він..
Словник синонімів української мови
-
кандидатура —
КАНДИДАТУ́РА, и, ж. 1. Особа, названа або висунута як кандидат (у 1 знач.); кандидат. Кандидатура була гідною: дівчина серйозна, здібна, встигає з усіх дисциплін (В ім’я Вітч., 1954, 18).
Словник української мови в 11 томах
-
кандидатура —
рос. кандидатура особа, яку визнано претендентом на призначення на посаду, на обрання до виборного органу або до прийому в якусь організацію.
Eкономічна енциклопедія