капелюшок

КАПЕЛЮ́ШОК, шка, ч. Зменш. до капелю́х 1 і капелю́ш; брилик.

На голові в неї був дешевенький солом’яний чорний капелюшок (Н.-Лев., IV, 1956, 276);

Скинув капелюшок, спітнілий лоб рукавами сорочки витер (Головко, І, 1957, 183);

Строгий синій костюм і високий капелюшок того ж кольору гарно відтінювали її округле обличчя (Жур., Вечір.., 1958, 406).

Значення в інших словниках

1. капелюшок — капелю́шок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. капелюшок — див. капелюх  Словник синонімів Вусика
3. капелюшок — -шка, ч. Зменш. до капелюх 1) і капелюш; брилик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. капелюшок — КАПЕЛЮ́Х (чоловічий або жіночий головний убір з крисами з фетру, соломи тощо), КАПЕЛЮ́Ш, КРИСА́НЯ (КРЕСА́НЯ) діал.; БРИЛЬ (перев. солом'яний з широкими крисами); КАПЕЛЮ́ШОК (КАПЕЛЮ́ШИК) (перев. жіночий).  Словник синонімів української мови
5. капелюшок — Капелюшок, -шка м. ум. отъ капелюх.  Словник української мови Грінченка