капор
КА́ПОР, а, ч., заст. Дитячий або жіночий головний убір із стрічками для зав’язування під підборіддям, що носять у холодну погоду.
З вулиці входить Анна.. в темному пальті і чорному оксамитовому капорі (Галан, І, 1960, 365);
Дами в капорах із стрічками [були в парадному залі] (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 10).
Словник української мови (СУМ-11)