капуста
КАПУ́СТА, и, ж.
1. Городня рослина родини хрестоцвітих, листя якої використовують для виготовлення різних страв.
Що там було товару, коней! Кавунів, динь, капусти, не сказати — возами, але горами! (Н.-Лев., І, 1956, 58);
Бачить Дрозд, а доріжкою чоловік іде, бочку води везе капусту підливати (Фр., IV, 1950, 61);
Капуста. Одна з основних овочевих культур (Колг. енц., І, 1956, 529).
∆ Головча́ста капу́ста — сорт капусти, що має плід, схожий на голову;
За́яча капу́ста див. за́ячий;
Морська́ капу́ста:
а) промислова назва великих бурих водоростей роду ламінарія, що вживаються для їжі й застосовуються в медицині.
Морська капуста, яка недавно з’явилася , на нашому столі, багаті на білкові речовини водорості — це тільки перші кроки в освоєнні водних ланів (Наука.., 7, 1968, 33);
б) народна назва катрана морського — рослини родини хрестоцвітих;
Цвітна́ капу́ста — сорт капусти, суцвіття якої вживається для їжі.
Вирощують кілька різновидностей капусти: білоголову, цвітну, червоноголову (Колг. енц., І, 1956, 529).
2. Квашена (звичайно посічена) головка цієї рослини, що вживається як їжа.
Вбирали [троянці] січену капусту, Шатковану і огірки (Котл., І, 1952, 167);
Увійшла москалиха, несучи в одній руці два хліби, а в другій здоровенну миску капусти… (Мирний, І, 1949, 335);
Марко доповів, що на обід варена картопля.. і квашена капуста з олією (Тют., Вир, 1964, 359).
◊ Сі́кти́ (посі́кти́) на капу́сту — рубати (шаблею тощо) на шматки.
Один тільки [з супротивників] втік, а дев’ять на капусту посікли… (Мирний, II, 1954, 131);
Крутояр своїм гострим мачете на капусту січе ліани (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 161).
3. Страва з посіченої й тушкованої головки цієї рослини.
Ув однім [горщику] борщ з яловичиною, у другім капуста з свининою (Кв.-Осн., II, 1956, 236).
◊ Горо́х з капу́стою — про що-небудь нерозбірливе, невпорядковане.
Словом — горох з капустою, нічого не розбереш, що там діється. Кипить, мов в горщику (Коцюб., III, 1956, 151);
Наздога́д бурякі́в [щоб дали́ капу́сти] див. наздога́д.
Словник української мови (СУМ-11)