каракати

КАРАКА́ТИ, ів, мн., діал. Короткі чоботи.

Присадкуватий і жилавий, він стояв.. в зеленому галіфе й рудохалявих каракатах (Смолич, День.., 1950, 241).

Значення в інших словниках

1. каракати — карака́ти множинний іменник короткі чоботи діал.  Орфографічний словник української мови
2. каракати — -ів, мн., діал. Короткі чоботи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. каракати — Карака́ти, -тів м. Короткіе сапоги. Желех.  Словник української мови Грінченка