каракуватий
КАРАКУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що карака́тий.
Тут кінець ріденького, занедбаного садка, далі пішли чагарники, каракуватий березнячок (Кол., На фронті.., 1959, 11).
Словник української мови (СУМ-11)КАРАКУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що карака́тий.
Тут кінець ріденького, занедбаного садка, далі пішли чагарники, каракуватий березнячок (Кол., На фронті.., 1959, 11).
Словник української мови (СУМ-11)