карбамід
КАРБАМІ́Д, у, ч. Азотиста органічна речовина, яку одержують з двоокису вуглецю та аміаку.
Карбамід є важливою сировиною для виробництва пластмас, відмінним добривом, хорошим замінником кормового білка у тваринництві (Наука.., 1, 1963, 41);
Силос із кукурудзи та сорго ще збагачують на протеїн домішками карбаміду (Хлібороб Укр., 2, 1976, 18).
Словник української мови (СУМ-11)