карбівка
КАРБІ́ВКА, и, ж.
1. тільки одн. Карбований, різьблений орнамент, зображення.
[Очерет:] Яка чудова карбівка, напис, візерунок (Коч., II, 1956, 433);
Перевірив на голос сопілку, ..карбівкою чорною вкриту… (Перв., Солд. пісні, 1946,172).
2. Інструмент, яким карбують; штемпель для карбування.
Словник української мови (СУМ-11)