Великий тлумачний словник сучасної мови

карбівка

карбі́вка

-и, ж.

1》 тільки одн. Карбований, різьблений орнамент, зображення.

2》 Інструмент, яким карбують; штемпель для карбування.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. карбівка — карбі́вка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. карбівка — КАРБІ́ВКА, и, ж. 1. тільки одн. Карбований, різьблений орнамент, зображення. [Очерет:] Яка чудова карбівка, напис, візерунок (Коч., II, 1956, 433); Перевірив на голос сопілку, ..карбівкою чорною вкриту… (Перв., Солд. пісні, 1946,172). 2. Інструмент, яким карбують; штемпель для карбування.  Словник української мови в 11 томах
  3. карбівка — Карбівка, -ки ж. 1) Нарѣзываніе мѣтокъ. 2) Чеканъ, чеканка. 3) Сушеная рыба съ нарѣзками.  Словник української мови Грінченка