карбівка
карбі́вка
-и, ж.
1》 тільки одн. Карбований, різьблений орнамент, зображення.
2》 Інструмент, яким карбують; штемпель для карбування.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- карбівка — карбі́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- карбівка — КАРБІ́ВКА, и, ж. 1. тільки одн. Карбований, різьблений орнамент, зображення. [Очерет:] Яка чудова карбівка, напис, візерунок (Коч., II, 1956, 433); Перевірив на голос сопілку, ..карбівкою чорною вкриту… (Перв., Солд. пісні, 1946,172). 2. Інструмент, яким карбують; штемпель для карбування. Словник української мови в 11 томах
- карбівка — Карбівка, -ки ж. 1) Нарѣзываніе мѣтокъ. 2) Чеканъ, чеканка. 3) Сушеная рыба съ нарѣзками. Словник української мови Грінченка