1. Орфографічний словник української мови

карбівка

карбі́вка

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. карбівка — -и, ж. 1》 тільки одн. Карбований, різьблений орнамент, зображення. 2》 Інструмент, яким карбують; штемпель для карбування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. карбівка — КАРБІ́ВКА, и, ж. 1. тільки одн. Карбований, різьблений орнамент, зображення. [Очерет:] Яка чудова карбівка, напис, візерунок (Коч., II, 1956, 433); Перевірив на голос сопілку, ..карбівкою чорною вкриту… (Перв., Солд. пісні, 1946,172). 2. Інструмент, яким карбують; штемпель для карбування. Словник української мови в 11 томах
  3. карбівка — Карбівка, -ки ж. 1) Нарѣзываніе мѣтокъ. 2) Чеканъ, чеканка. 3) Сушеная рыба съ нарѣзками. Словник української мови Грінченка