карликовий
КА́РЛИКОВИЙ, а, е. Такий, як у карлика (у 1 знач.).
Карликовий зріст; Карликові ноги;
// Дуже низький, дуже малий.
Уражена рослина перестає рости, залишається карликовою (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 151);
Карликове господарство;
// Уживається як складова частина назв дуже малих, дуже низьких тварин і рослин.
У деяких жителів [Сокотри] є худоба-кози й карликові корови, які ледве сягають стегон людини (Наука.., 12, 1965, 53);
Зустрічаються [в тундрі] карликові верби й берізки, які стеляться по поверхні землі, рятуючись зимою під снігом від холоду й сильних вітрів (Фіз. геогр., 5, 1956, 124).
Ка́рликові племена́ — низькорослі племена Центральної Африки.
Словник української мови (СУМ-11)