картопляний
КАРТОПЛЯ́НИЙ, а, е. Прикм. до карто́пля.
На лаві кілька горшків і деяке начиння, на папері сушиться розложене картопляне лушпиння (Л. Укр., IV, 1954, 212);
// Засаджений картоплею.
Картопляне поле;
// Пригот. із картоплі.
За кілька хвилин ми всі четверо разом із фурманом сиділи й хлебтали смачну картопляну юшчу (Досв., Вибр., 1959, 41);
// Який добувають із картоплі.
Картопляний крохмаль; Картопляний сік.
Картопля́ний жук див. жук.
Словник української мови (СУМ-11)