картопляний
КАРТОПЛЯ́НИЙ, а, е.
Прикм. до карто́пля 1, 2.
На лаві кілька горшків і деяке начиння, на папері сушиться розложене картопляне лушпиння (Леся Українка);
Картопляне бадилля, набубнявіле та цупке від нічної вогкості, широкими листями теж гнулося від роси (Т. Осьмачка);
Тим більше її гнівало, коли хтось необережно збивав на городі картопляний цвіт, коли хтось зривав цибулю із стрілкою, яка згодом могла б дати насіння (Є. Гуцало);
// Засаджений картоплею.
Я згадав, як ми з учителькою астрономії сиділи під зоряним небом, біля скирти соломи, серед спорожнілого, осіннього, передлубаного нашими ж таки руками колгоспного картопляного поля, чекаючи на машину (О. Шугай);
// Пригот. із картоплі.
За кілька хвилин ми всі четверо разом із фурманом сиділи й хлебтали смачну картопляну юшку (Олесь Досвітній); Пили картопляну юшку з ложок (В. Барка); Мати зварила й ми наїлися справжнього картопляного супу (І. Кирій);
// Який одержують із картоплі.
Підкидаючи в ямки дрібні покільчені картоплини, уявляв, яких-то з картопляного крохмалу мама вдома наварять галушок (Є. Пашковський);
Британські вчені пропонують лікувати виразку шлунка картопляним соком (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)