картопляний
КАРТОПЛЯ́НИЙ, а, е.
Прикм. до карто́пля 1, 2.
На лаві кілька горшків і деяке начиння, на папері сушиться розложене картопляне лушпиння (Леся Українка);
Картопляне бадилля, набубнявіле та цупке від нічної вогкості, широкими листями теж гнулося від роси (Т. Осьмачка);
Тим більше її гнівало, коли хтось необережно збивав на городі картопляний цвіт, коли хтось зривав цибулю із стрілкою, яка згодом могла б дати насіння (Є. Гуцало);
// Засаджений картоплею.
Я згадав, як ми з учителькою астрономії сиділи під зоряним небом, біля скирти соломи, серед спорожнілого, осіннього, передлубаного нашими ж таки руками колгоспного картопляного поля, чекаючи на машину (О. Шугай);
// Пригот. із картоплі.
За кілька хвилин ми всі четверо разом із фурманом сиділи й хлебтали смачну картопляну юшку (Олесь Досвітній); Пили картопляну юшку з ложок (В. Барка); Мати зварила й ми наїлися справжнього картопляного супу (І. Кирій);
// Який одержують із картоплі.
Підкидаючи в ямки дрібні покільчені картоплини, уявляв, яких-то з картопляного крохмалу мама вдома наварять галушок (Є. Пашковський);
Британські вчені пропонують лікувати виразку шлунка картопляним соком (з газ.).
Значення в інших словниках
- картопляний — карто́пля́ний прикметник картопля́ний прикметник Орфографічний словник української мови
- картопляний — КАРТОПЛЯНИЙ – КАРТОПЛЯРСЬКИЙ Картопляний. Який стосується картоплі; приготовлений з картоплі: картопляне лушпиння, картопляне поле, картопляний крохмаль. Картоплярський. Який стосується картоплярства: картоплярський район. Літературне слововживання
- картопляний — -а, -е. Прикм. до картопля. || Пригот. із картоплі. || Якого добувають із картоплі. Картопляна хвороба — зміна властивостей хліба внаслідок розвитку в ньому деяких мікроорганізмів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- картопляний — картопляний: ◊ картопля́ні пля́цки кул. 1. → пляцки 2. картопляні зрази (м, ср, ст)||бульбяники Лексикон львівський: поважно і на жарт
- картопляний — Карто́пля́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- картопляний — КАРТОПЛЯ́НИЙ, а, е. Прикм. до карто́пля. На лаві кілька горшків і деяке начиння, на папері сушиться розложене картопляне лушпиння (Л. Укр., IV, 1954, 212); // Засаджений картоплею. Картопляне поле; // Пригот. із картоплі. Словник української мови в 11 томах
- картопляний — Картопляний, -а, -е Картофельный. Словник української мови Грінченка