картопля

КАРТО́ПЛЯ, і, ж.

1. Однорічна трав'яниста рослина родини пасльонових з їстівними бульбами, багатими на крохмаль, аскорбінову кислоту, мінеральні речовини.

По невеличких огородах, наче сторожі, стояли широкоголові соняшники, поміж ними, як рута, зеленіли кущі картоплі (Панас Мирний);

Євдоким через пліт поглядає на свій город, де вже рясно, і синьо, і біло цвіте картопля (М. Стельмах);

Плантації картоплі ще квітнуть білим цвітом, а низькоросла кукурудза стоїть у рівних, вичищених рядах (М. Малиновська);

На обгороджених гіллям грядках кущилася картопля і замурзані землею помідори соковито червоніли між листя (Є. Пашковський);

// Бульба цієї рослини; картоплина.

З вічка картоплі – набереш восени повне відро бараболі (О. Гончар);

Біля газової плити стояв мішок з картоплею (Є. Гуцало);

* У порівн. Кирпатий, круглий, як картопля, ніс, коротке лице, чорні брови й блискучі, круглі, як терен, очі .. – все в йому [ньому] виявляло чоловіка швидкого, проворного, навіть хижого (І. Нечуй-Левицький).

2. збірн. Бульби цієї рослини, що вживаються як їжа і як корм для тварин.

Кілька вже день [днів] харчувались старі вареною та печеною картоплею (М. Коцюбинський);

Валя чистить картоплю, раптом кидає ніж, хапається за пучку (С. Васильченко);

Всю ніч ми чистили картоплю – цілі гори картоплі, рубали дрова, тягали воду, а вдень ще й мили брудний посуд та прибирали в приміщенні (А. Дімаров);

– Коли ти наступного разу запросиш мене на вечерю, буде картопля з відбивними і салат з свіжих тепличних овочів (А. Кокотюха);

Картопля як джерело одержання крохмалю стоїть на першому місці (з наук. літ.).

3. тільки мн. картоплі́, пе́ль. Ділянка землі, засаджена картоплею.

Вів мене Андрій городами. Буряки, капуста, картоплі... По межах соняшники рядами – посхиляли важкі голови, ніби щось погубили в межах (С. Васильченко);

Чи оці хліба, що понад межею, і ті картоплі, що ми поминули, хіба потребують чи вимагають з'ясування причини їх буття на світі? (Т. Осьмачка).

(1) Карто́пля в кожу́шка́х (в мунди́рах) – картопля, зварена в шкірці.

Картопля в мундирах лежала на столі, у череп'яній мисці (В. Кучер);

І хоч не розкішно було на столі, проте оця гаряча картопля в кожушках .. та підсмажені, щойно з сковороди гречаники з запашною олією здалися Данькові за найсмачніші у світі наїдки (О. Гончар);

Я уже навчилася варити. Картоплю в мундирах, макарони, чай (В. Малик);

Як належить справжнім господарям, хлопці зварили на вечерю картоплі в кожушках до старого солоного сала (Григір Тютюнник);

(2) Карто́пля фрі – шматочки картоплі, обсмажені у великій кількості сильно нагрітої рослинної олії (фритюрі).

Вона гірко ображена, що до телячої котлети їй подали не зелений горошок, а картоплю фрі (О. Іваненко);

Ліза швидко замовила обід: відбивну, картоплю фрі, грецький салат, склянку червоного вина (В. Хрущак).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. картопля — карто́пля іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. картопля — Бараболя, бульба, д. картоха, мандибурка; (один плід) картоплина. Словник синонімів Караванського
  3. картопля — [картопл'а] -л'і, ор. -леийу Орфоепічний словник української мови
  4. картопля — -і, ж. 1》 Однорічна трав'яниста рослина з їстівними бульбами, багатими на крохмаль. 2》 збірн. Бульби цієї рослини, що вживаються як їжа та як корм для тварин. Картопля в кожушках (мундирах) — варена картопля, з якої не знято шкірки. Ніс картоплею — про товстий, великий, негарний ніс. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. картопля — Бараболя, бульба, груля Словник чужослів Павло Штепа
  6. картопля — картопля → картофля Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. картопля — Одно- або багаторічна трав'яниста рослина родини пасльонових, походить із Пд. Америки, овочева, кормова і технічна культура; підземні пагони з бульбами; вирощують в районах з помірним кліматом задля бульб (містять до 20% сухих речовин: крохмаль, цукри... Універсальний словник-енциклопедія
  8. картопля — Карто́пля, -плі, -лею; карто́плі́, -топе́ль Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. картопля — КАРТО́ПЛЯ, і, ж. 1. Однорічна трав’яниста рослина з їстівними бульбами, багатими на крохмаль. По невеличких огородах, наче сторожі, стояли широкоголові соняшники, поміж ними, як рута, зеленіли кущі картоплі (Мирний, IV, 1955, 205)... Словник української мови в 11 томах
  10. картопля — Карто́пля, -лі ж. Картофель. А чиєю кров'ю тая земля напоєна, що картоплю родить? Шевч. Тут же був хрін, ріпа, картопля, що вже швидко хліб святий з світа божого зжене. Кв. ум. картопелька. А на Січі мудрий німець картопельку садить. Шевч. ІІ. 69. см. бараболя, бульба, буришка, мандибурка. Словник української мови Грінченка