КАРТОТЕ́КАР, я, ч. Той, хто створює або впорядковує картотеку.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
картотекар —
картоте́кар іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
картотекар —
-я, ч. Той, хто створює або впорядковує картотеку.
Великий тлумачний словник сучасної мови
картотекар —
КАРТОТЕ́КАР, я, ч. Той, хто створює або впорядковує картотеку. Кілька років бабуся пропрацювала картотекарем у районній бібліотеці (із журн.).
Словник української мови у 20 томах