картотека
КАРТОТЕ́КА, и, ж. Систематизоване зібрання карток, що містять довідкові або облікові відомості.
Прийняв [Даль] його не одразу. Він хворий, і Чернишов довго сидів у його робочому кабінеті, заваленому паперами, товстими зошитами, картотеками й каталожними ящиками (Тулуб, В степу.., 1964, 233);
В ретельно заведеній картотеці були на точному обліку всі мешканці табору (Рибак, Час.., 1960, 352);
Картотека Інституту мовознавства.
Словник української мови (СУМ-11)