картотека
картоте́ка
-и, ж.
1》 Систематизоване зібрання карток, що містять довідкові чи облікові відомості.
|| Сукупність карток, що містять облік матеріалів, готової продукції, товарів, засобів виробництва тощо.
2》 Систематизоване зібрання в банку розрахункових документів, що їх за якихось причин вчасно не оплатили підприємства, установи, організації.
Великий тлумачний словник сучасної української мови