каска

КА́СКА, и, ж. Металевий головний убір у вигляді шолома, що його носять військовослужбовці, пожежники, шахтарі та ін.

Трохи згодом нап’яли на його мундир.., каску (Мирний, II, 1954, 121);

Цього разу на вершечку, В мідній касці, уночі — Федір Гичка над містечком Височів на каланчі (С. Ол., Вибр., 1957, 285);

Я теж поспішаю до шахти. Зодягаю комбінезон, шахтарську каску, пристібую до пояса лампочку й прямую до місця спуску (Рад. Укр., 3.VI 1967, 3).

Значення в інших словниках

1. каска — ка́ска іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. каска — [каска] -ские, д. і м. -с'ц'і, р. мн. -сок  Орфоепічний словник української мови
3. каска — Каска — helmet — Helm — захисний головний убір широко використовуваний на гірничих роботах. Виготовляється, як правило, з термореактивних пластмас.  Гірничий енциклопедичний словник
4. каска — -и, ж. Металевий головний убір у вигляді шолома, що його носять військовослужбовці, пожежники, шахтарі та ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. каска — Шолом, див. шишак, шлем  Словник чужослів Павло Штепа
6. каска — КА́СКА, и, ж. Захисний металевий головний убір у вигляді шолома, що його носять військовослужбовці, пожежники, шахтарі і т. ін. Трохи згодом нап'яли на його [нього] мундир..  Словник української мови у 20 томах
7. каска — И, ж. 1. Шапка. 2. Лисина.  Словник сучасного українського сленгу