катер
КА́ТЕР, а, ч. Невелике легке судно (парове, моторне чи веслове) переважно для недалекого плавання.
Маленький катер з дрібним і проникливим ляскотом виїздив за мол (Л. Укр., III, 1952, 611);
Дніпро велично котить могутні хвилі, річкою снують катери, буксири, стоять коло берега баржі (Ю. Янов., І, 1954, 223);
// Таке бойове судно спеціального або допоміжного призначення.
Летять по морю торпедні катери, залишаючи за собою величезні піняві сліди (Довж., І, 1958, 100).
Словник української мови (СУМ-11)