катрен
КАТРЕ́Н, а, ч. У віршуванні — 4-рядкова строфа, що має закінчену думку; чотиривірш.
Серед улюблених строфічних будов його [М. Рильського], крім звичайних катренів, називають три: сонет, терцина, октава (Криж., М. Рильський, 1960, 186).
Словник української мови (СУМ-11)