кахикнути
КАХИ́КНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до кахи́кати.
Перевернув [Ригорович] папір, уси розгладив, озирнув усіх, щоб дивилися на нього, і кахикнув тричі по-школярськи, і став читати… (Кв.-Осн., II, 1956, 220);
Я кахикнув, щоб привернути його увагу (Сміл., Сашко, 1954, 31).
Словник української мови (СУМ-11)