кахикнути
КАХИ́КНУТИ, ну, неш, док.
Однокр. до кахи́кати.
Перевернув [писар] папір, уси розгладив, озирнув усіх, щоб дивилися на нього, і кахикнув тричі по-школярськи, і став читати... (Г. Квітка-Основ'яненко);
Я кахикнув, щоб привернути його увагу (Л. Смілянський);
Служник кахикнув, ступив уперед, але його випередила більш моторна куховарка (Б. Левін).
Словник української мови (СУМ-20)