кахкання

КА́ХКАННЯ, я, с.

Дія за знач. ка́хкати і звуки, утворювані цією дією.

З очерету піднялись з кахканням качки й ключем полетіли на лиман (І. Нечуй-Левицький);

Десь недалеко на ставках відлунювалися в берегах качине кахкання і сплески (Н. Рибак);

З Унави долітало гелгання [ґелґання] гусей та кахкання качок (В. Малик).

Значення в інших словниках

1. кахкання — ка́хкання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. кахкання — -я, с. Дія за знач. кахкати та звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кахкання — КА́ХКАННЯ, я, с. Дія за знач. ка́хкати та звуки, утворювані цією дією. Десь недалеко на ставках відлунювалися в берегах качине кахкання і сплески (Рибак, Помилка.., 1956, 104).  Словник української мови в 11 томах