кахлі

КА́ХЛІ, ів, мн. (одн. ка́хель, хля, ч.; ка́хля, і, ж.). Керамічні плитки для личкування печей, стін будівель і т. ін.

Піч була з зелених водолазьких кахлів (Кв.-Осн., II, 1956, 320);

Піч і стіни до половини викладені бездоганною, сніжно-білою кахлею (Вільде, Пов. і опов., 1949, 254);

У Києві в XVII столітті переважали типи ліпних кахлів, политих зеленою або коричневою поливою (Нар. тв. та етн., 3, 1968, 81).

Значення в інших словниках

1. кахлі — -ів, мн. (одн. кахель, -хля, ч.; кахля, -і, ж.). Керамічні плитки для личкування печей, стін будівель і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. кахлі — КА́ХЛІ, ів, мн. (одн. ка́хель, хля, ч.; ка́хля, і, ж.). Керамічні плитки для личкування печей, стін будівель і т. ін. Піч була з зелених водолазьких кахлів (Г.  Словник української мови у 20 томах