кахнути
КА́ХНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до ка́хкати.
Над головами недалеко прошумів знову табунець, і крижень на плесі тривожно кахнув (Досв., Вибр., 1959, 411);
Десь у лозах кахнула качка (Тют., Вир, 1964, 255).
Словник української мови (СУМ-11)КА́ХНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до ка́хкати.
Над головами недалеко прошумів знову табунець, і крижень на плесі тривожно кахнув (Досв., Вибр., 1959, 411);
Десь у лозах кахнула качка (Тют., Вир, 1964, 255).
Словник української мови (СУМ-11)