кацавейка

КАЦАВЕ́ЙКА, и, ж., заст. Вид жіночої юпки на ваті, хутрі або на підкладці.

Майбородиха знайшла найстарішу удяганку, не то кацавейку, не то жупан (Н.-Лев., IV, 1956, 288).

Значення в інших словниках

1. кацавейка — кацаве́йка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. кацавейка — -и, ж., заст. Вид жіночої спідниці на ваті, хутрі або на підкладці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кацавейка — КАЦАВЕ́ЙКА, и, ж. 1. заст. Вид жіночої юпки на ваті, хутрі або на підкладці. Майбородиха знайшла найстарішу удяганку, не то кацавейку, не то жупан (І. Нечуй-Левицький); Вбралася тепло.  Словник української мови у 20 томах