кацавейка
КАЦАВЕ́ЙКА, и, ж., заст. Вид жіночої юпки на ваті, хутрі або на підкладці.
Майбородиха знайшла найстарішу удяганку, не то кацавейку, не то жупан (Н.-Лев., IV, 1956, 288).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кацавейка — кацаве́йка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- кацавейка — -и, ж., заст. Вид жіночої спідниці на ваті, хутрі або на підкладці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кацавейка — КАЦАВЕ́ЙКА, и, ж. 1. заст. Вид жіночої юпки на ваті, хутрі або на підкладці. Майбородиха знайшла найстарішу удяганку, не то кацавейку, не то жупан (І. Нечуй-Левицький); Вбралася тепло. Словник української мови у 20 томах