1. Орфографічний словник української мови

кацавейка

кацаве́йка

іменник жіночого роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кацавейка — -и, ж., заст. Вид жіночої спідниці на ваті, хутрі або на підкладці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кацавейка — КАЦАВЕ́ЙКА, и, ж. 1. заст. Вид жіночої юпки на ваті, хутрі або на підкладці. Майбородиха знайшла найстарішу удяганку, не то кацавейку, не то жупан (І. Нечуй-Левицький); Вбралася тепло. Словник української мови у 20 томах
  3. кацавейка — КАЦАВЕ́ЙКА, и, ж., заст. Вид жіночої юпки на ваті, хутрі або на підкладці. Майбородиха знайшла найстарішу удяганку, не то кацавейку, не то жупан (Н.-Лев., IV, 1956, 288). Словник української мови в 11 томах