кашляння
КА́ШЛЯННЯ, я, с. Дія за знач. ка́шляти та звуки, утворювані цією дією.
За сценою чути стук кроків і голосне кашляння (Фр., IX, 1952, 356);
Лунко котиться дражливий погук — авторове кашляння (Кач., II, 1958, 89).
Словник української мови (СУМ-11)