кашлянути

КАШЛЯНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до ка́шляти.

Він кашлянув, підтягнувся і високим, чужим трохи голосом почав читати (Коцюб., II, 1955, 81);

Кашлянути заставить [лікар], повітря у груди набрати (Шпорта, Запоріжці, 1952, 27).

Значення в інших словниках

1. кашлянути — кашляну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. кашлянути — див. кашляти  Словник синонімів Вусика
3. кашлянути — -ну, -неш, док. Однокр. до кашляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кашлянути — КАШЛЯНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до ка́шляти. Він кашлянув, підтягнувся і високим, чужим трохи голосом почав читати (М. Коцюбинський); Кашлянути заставить [лікар], повітря у груди набрати (Я.  Словник української мови у 20 томах
5. кашлянути — КА́ШЛЯТИ (судорожно, напружено видихати з хрипінням і шумом); КАХИ́КАТИ розм. (злегка); БУХИ́КАТИ розм. (сильно); ПОКА́ШЛЮВАТИ, ПОКАХИ́КУВАТИ розм. (потроху або час від часу); ПИ́РХАТИ (судорожно). — Док.  Словник синонімів української мови