квасець

КВАСЕ́ЦЬ, сцю́, ч., діал. Щавель.

Вони [діти] нишпорили скрізь за молодою кропивою, чубились під тинами за лободу і квасець (Козл., Ю. Крук, 1957, 524).

Значення в інших словниках

1. квасець — квасе́ць іменник чоловічого роду щавель діал.  Орфографічний словник української мови
2. квасець — див. щавель  Словник синонімів Вусика
3. квасець — -сцю, ч., діал. Щавель.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. квасець — КВАСЕ́ЦЬ, сцю́, ч., розм. Щавель. Вони [діти] нишпорили скрізь за молодою кропивою, чубились під тинами за лободу і квасець (П. Козланюк); Сергій шваркнув рукою по стеблині кінського квасцю (О.  Словник української мови у 20 томах
5. квасець — ЩАВЕ́ЛЬ (трав'яниста, перев. багаторічна рослина родини гречкових), КВАСЕ́ЦЬ рідше, КВАСО́К розм., ЩАВІ́Й діал. — Ми-таки навчилися.. вирощувати під рамами ранню редиску, щавель для борщу та зелену цибулю (Є.  Словник синонімів української мови
6. квасець — Квасець, -сця ж. раст. Rumex acetasella.  Словник української мови Грінченка