кваша
КВА́ША, і, ж.
1. Страва з гречаного або житнього борошна з солодом, подібна до густого киселю.
Раз наймички, не спитавши Онисі, запарили собі квашу й поставили горщик скраю на печі (Н.-Лев., III, 1956, 208);
В меню.. з’явились гречаники, гречані пампушки.., лемішка, кваша та інші страви (Укр. страви, 1957, 6);
*У порівн. Уже Вулкан розм’як, як кваша (Котл., І, 1952, 207);
// перен., розм. Про що-небудь розмокле, схоже на цю страву.
Все.. змішалося в чорну й липку квашу (Головко, II, 1957, 83).
2. перен., зневажл. Про нерішучу, кволу, безхарактерну людину.
[Мотря:] Ну вже ж і парубок: кваша якась, а не парубок! (Кроп., II, 1958, 26);
— Коли ти боєць, а не кваша, тоді інша справа (Ю. Янов., II, 1954, 143).
Словник української мови (СУМ-11)