квитанційний

КВИТАНЦІ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до квита́нція.

Цимбал, розгорнувши квитанційну книжку, повагом добув із-за вуха свого олівця (Гончар, Таврія.., 1957, 442).

Значення в інших словниках

1. квитанційний — квитанці́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. квитанційний — -а, -е. Прикм. до квитанція.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. квитанційний — КВИТАНЦІ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до квита́нція. Із кишені впала додолу лише квитанційна нотатка.., яку я нахилився підняти та сховати знову, але сержантові не сподобався мій рух (Г. Косинка).  Словник української мови у 20 томах